Цех поэтов

***
зони сезону
бабине літо
дідове літо
ані зігрітися ані зігріти
ані припасти ані пропасти
класика просто ну просто класика
як з хрестоматії падають опади
стомлено зморено знічено зопалу
і хіроманти курсують долонями
зломлені скорені мічені зоною
і хачапурі печеться в братрурі
солене перчене гірчене буре
і хрестоносці й христопродавці
всі у полоні в осені-бабці
в осені-старця в осені-осені
вже не підемо по воду босими
вже не зійдемо на берег голими
осінь плекає похмурих големів
осінь плаксива плеще і свище
поли плаща задирає все вище
піхви меча набирають вологи
ми вже по кісточки в пересторогах
чи по коліна чи навіть і далі
до хачапурі берем цинандалі
рвучко зриваєм печаті печалі
решта – пусте решта – деталі
дві сигарети пара сходинок
один силует
поміж двох павутинок

Юрко Іздрик, із поетичної збірки «Календар любові»

***
Я недовтекла, бо i тиша, i втеча страшнi —
Вiд того, що бути не вмiло i статись не мало.
Бог дав менi смерть, але свiт не дозволив менi,
Щоб очi мої випiкало, i костi ламало,
Щоб жили кришило, як в залi лункiй дзеркала...
Щоб мусила знати, котрою водою ходити...
I втеча, i тиша — страшнi, я ж бо недовтекла.
А Бог мене буде — за тишу i втечу — судити...

Маріанна Кіяновська, з поетичної збірки «373»
 
Сверху